Глінка Михайло Іванович


ГЛИНКА Михайло Іванович (1804-57) - рус. композитор, основоположник нац. класичні. музики; в 1837-39 капельмейстер Придв. співочих. капели (перший почав вчити співаків сольфеджіо). Г. був чудовим виконавцем-співаком (тенор), його вок.-педагогич. діяльність мала великий вплив на розвиток рус. співочих. мистецтва. Хор. творчість представлена гл. обр. в операх, де хор (вперше в рус. музиці) явл. "Дійовою особою". Оп. хори Г. численні і різноманітні. Так, в оп. "Життя за царя" є як хори, характерні для рус. складу (ополченців і селян, веслярів, весільні. дружин. хор), так і загальноєвропейських. типу (пол. сцени), хори, що з'єднують рус. нар. елемент з прийомами європ. музики (фуга інтродукції, що поєднує поліфонічен. форму з пісенної куплетних; хор "Ми на роботу в ліс" - в сонатної формі; грандіозний фінал "Слава" - гімн-марш, за визначенням Г.). Оп. "Руслан і Людмила" містить хори реалистич. змісту (I д., фінал опери) і фантастичні (хори чарівних дев, хори рабів Чорномора). Різноманітні фактура і склади хорів: унісон однорідні (розповідь Голови, перський хор в оп. "Руслан і Людмила") і змішані (хор веслярів - альти і тенора - в оп. "Життя за царя"); однорідні і смеш. хори з різних (нерідко мінливих, в стилі рус. багатоголосся) числом голосів: неповний смеш. хор без сопрано ( "Ми на роботу в ліс"); 3-Хорн "Слава". Інші соч. Г. за участю хору: юнацька. кантата Пролог (для тенора, смеш. хору, фортепіано. і контрабаса), "Польський" (зміш. хор і орк.), "Прощальні пісні" (типу кантат) вихованок Катерининського і Смольного інститутів (солісти, дружин. хор і оркестру. ), "Тарантела" (для читця, балету, смеш. хору і оркестру.), "Молитва" ( "У важку хвилину життя" для мецо-сопрано, смеш. хору і оркестру.); арія в драмі "Золото і кинджал" (меццо-сопрано, дружин. хор і орк.); сольні пісні з хор. приспівом: "Пісня Ільінішна" (з музики до "Князю Холмському"), "Прощальна пісня" (з циклу "Прощання з Петербургом"), циганська пісня "Коса" (з оркестром.), "Не частий осінній дощик" (фортепіано. ); духовн. соч. для хору a cap. ( "Херувимська", "Єктенія", "Хай стане"); начерк (мелодія і цифров. бас) рус. гімну (був відомий у вигляді хор. обробки невід. автора під назв. "Патріотична пісня", або "Москва"; зараз прийнятий як Гімн Російської Федерації). Існують перелож. произв. Г., зроблені Балакиревим ( "Венеціанська ніч", "Колискова"), Вік. Калиннікову ( "Лицарський романс"), Бларамберг ( "Нічний огляд"), Єгоровим ( "Нічний огляд", "Побіжна пісня"), Коловський і ін. Г., за визначенням Г. Ларош, "створив російське голосоведение, являючи народних не тільки в загальному дусі своїх творінь, але і в їх технічної будівництві "(відзначимо, зокрема, застосовується їм мелодизації голосів при гармонич. викладі). Різного. боку хор. творчості Г. знайшли продовження у Бородіна (епічність), Римського-Корсакова (фантастика), Мусоргського (драматизм), Чайковського (жанр ліричної вітальній кантати), Танєєва (поліфонічен. розробка). Широке використання хору в операх, обрамлення їх великими хор. сценами стало після Г. традиційним в рус. музиці. Велике значення Г. і в області рус. церк. співу. Його велична 6-голосно "Херувимська" була популярна у великих хорах, з октавісти. У своїй обробці "Хай стане" Г., всупереч прийнятій його сучасниками общеевроп. гармонізації знаменних мелодій, виходив з їх характеру і особливостей рус. нар. багатоголосся, вказавши цим шлях в майбутнє. У 1965 була встановлена Держ. премія РРФСР ім. Г., що присуджується щорічно за муз. произв., видатну виконає. діяльність, муз. дослідження (в 1884-1917 були композиторські премії, засновані на честь Г. М. П. Бєляєвим). 7297123 188198294.

Ви переглядаєте інформацію про Глінка Михайло Іванович



Схожі запити: